Вопрос по українській літературі:

Срочно!!!!Міні твір професія майбутнього як я її уявляю

Ответ:

Мені чотирнадцять років. На відміну від багатьох своїх ровесників, я ще не визначилася з майбутньою професією. Я завжди була цікавою людиною з різнобічними інтересами. Мабуть, саме тому мені складно зупинити свій вибір на одній спеціальності.

Мама навчила мене шити, і ще в початковій школі я з задоволенням робила одяг для своїх ляльок. Любов до шиття збереглася до сих пір, але останнім часом частіше займаюся в’язанням.

Рік тому я навчилася робити різні стрижки — чоловічі й жіночі, повсякденні та святкові. Хто мене вчив? Подивилася в Інтернеті навчальні майстер-класи та перейняла необхідні для роботи навички. Тепер членам нашої сім’ї та родичам не доводиться витрачати гроші на відвідування перукарні — всіх стрижу я. Нещодавно зробила зачіску сусідці на випускний, вона залишилася дуже задоволеною. Її сестра сказала, що в салонах краси зробили б не краще, а заплатити довелося б багато. Крім того, я вмію накладати макіяж (повсякденний, діловий, вечірній), а також робити манікюр і педикюр. Так що, можна сказати, що професія візажиста-перукаря мною освоєна. Хіба що документа — диплома або сертифіката — немає.

Ще я дуже люблю готувати. Мені здається, вміння готувати закладено в жінці на інтуїтивному рівні, причому воно проявляється ще в дитинстві. Ніколи спеціально не вчилася цьому, але можу зробити практично будь-яку страву так, що, як то кажуть, пальчики оближеш. Завдяки Інтернету секрети професії кухаря розкриті, адже все кулінарні тонкощі докладно описані на спеціалізованих сайтах і форумах. Ключ до успіху в цій справі (та й в будь-якій іншій) — практика і прагнення до постійного вдосконалення.

Коли я вчилася в початковій школі, хотіла стати в майбутньому вчителем. Зараз я розумію, що це дуже нервова робота, яка, до того ж, несправедливо низько оплачується. Пізніше були думки про те, щоб стати лікарем. Але одного разу я стала свідком страшного випадку: молодий чоловік потрапив під трамвай. Він вижив, але отримав важкі каліцтва та став інвалідом. Я бачила, як приїхали медики й надавали нещасному першу допомогу, після чого завантажили його на носилки та повезли до лікарні. Це видовище стало для мене дуже сильним потрясінням. У мене тряслися руки, я не могла дивитися на те, що відбувається. Тоді зрозуміла: професія медика не для мене.

Зараз я вчуся у восьмому класі. Досі мені вдається підтримувати високу успішність навчання. Буду й далі все робити для того, щоб закінчити школу із золотою медаллю і вступити до університету. Але поки не знаю, до якого саме…

Сподіваюся, незабаром я все ж визначуся з майбутнім фахом. Головне, щоб цей вибір був остаточним і правильним, щоб потім не було розчарувань і жалю.

Професія людини багато в чому зумовлює її подальший шлях у житті. Від неї залежить реалізація закладених природою здібностей і ступінь задоволеності життям у майбутньому. Вчені-психологи довели, що люди, які займаються улюбленою справою, набагато частіше відчувають себе щасливими. Тому вибір професії — дуже важливий і відповідальний, якщо не сказати доленосний, крок. Ех, тільки б не помилитися…

Объяснение: